Тартак

Точкою відліку історії гурту ТАРТАК є 1996-й рік. Саме тоді новостворений проект бере участь у відбірковому турі фестивалю «Червона Рута», на якому незабаром з впевненістю перемагає. Презентувавши на фестивалі пісні «О-ля-ля», «Подаруй Мені Кохання» та «Божевільні Танці», ТАРТАК стає лауреатом 1-ї премії в жанрі танцювальної музики. Наприкінці 1997-го року до Сашка Положинського та Василя Зінкевича-молодшого, які на той момент і складали гурт, а скоріше – просто дует, долучилися два Андрія: Андрій Благун – клавішник – та гітарист Андрій «Муха» Самойло. У цьому складі на початку 1998-го року ТАРТАКівці й проїхали по всій Україні як переможці фестивалю «Червона Рута-97».

По закінченні туру ТАРТАК спіткали невдачі за невдачами. Спочатку була неприємність через заборону виступати на відкритих майданчиках в Києві, потім колектив вимушено покинув Василь Зінкевич-молодший. Гурт довго балансував у повітрі, аж поки їх під опіку не взяв продюсер Олексій Яковлєв. За цей час Сашко Положинський встиг попрацювати ведучим хіт-параду «12-2», що виходив на радіо «Промінь», та побувати ведучим на Biz-Tv, а згодом на ICTV – у хіт-параді «Русскіє Горкі», що дало можливість зробити ТАРТАК, в особі фронтмена, більш впізнаваним.

«Я Не Хочу», вперше наживо представлена у Києві 24-го серпня на Майдані Незалежності, стала відображенням думок та почуттів мільйонів українців – тих, які за кілька місяців, стали учасниками і творцями Помаранчевої Революції.