Нехай легендарний Фреді, який у Вищих Сферах наспівує «Богемську рапсодію», пробачить мені за те, що насмілилася перефразувати назву ще одного рок-шедевру його групи Queen. Та й щирі (!) поборники нашої солов’їної хай не гніваються на англомовні слова у заголовку. Адже левова частка наших рок-груп і альтернативних музкоманд у своїх назвах без них, як гітарист без медіатора.

Тим паче, творче поривання моє – досить шляхетне: написати перший у житті матеріал про музичний рок-фестиваль впертого духу «Тарас Бульба» у місті Дубно, що є ровесником незалежності нашої держави. Із 12-го по 14-те липня на його великій та малій сценах виступали люди, залюблені у різні стилі музики, окрім, звичайно ж, попси. Навіть кобзарі й лірники сучасності (Тарас Компанійченко, Ярема Шевчук, Ярослав Крисько, Назар Волощук, Сергій Онищук, Павло Моргунюк, Андрій Ляшук) подарували усім небайдужим своє справді неповторне, збережене у наелектризованому XXI столітті мистецтво «живої» неповторної гри з українським духом.

Щодо організаційних нюансів, то вперше за 22 роки проведення вхід на цей захід зробили платним, натомість запросивши до участі в ньому вже добре знані рок-команди: «Кому Вниз», «Перкалаба», «Борщ», а також – Юлію Лорд. Як зазначив виконавчий директор фестивалю Микола Арсенюк, основну ставку було зроблено на виступ групи «Воплі Відоплясова». І Олег Скрипка зі своєю вірною драйвовою ватагою виправдав сподівання глядачів-слухачів на всі 200!

Хоча їх, зі слів пана Миколи, було менше, ніж виготовлено квитків, і поки це дійство, на жаль, не є рентабельним. Бо потрібно ще декілька років поспіль проводити його платним, залучати спонсорів та меценатів («…поки ж вдалося залучити тільки 3000 гривень таких коштів» – М.А.), аби закріпити потужну матеріально-технічну базу для його проведення, запрошувати якомога більше рок-зірок та й, на переконання організаторів, привчити наших людей платити не тільки за пиво, а й за музику…

фото Тарас Бульба

Першочергово ж, «Тарас Бульба» спрямований підтримувати молодих рокерів, що грають у розмаїтті жанрів цього стилю. Цьогоріч із 180-ти колективів-претендентів на творчу перемогу з різних куточків нашої «жовто-блакитної», лише 27 виступали у конкурсній програмі перед журі й глядачами на стадіоні «Спартак». До фіналу ж дійшли всього 12 музичних ватаг, обирати яких допомагав і так званий «сьомий суддя» – самі відвідувачі фесту. Серед них – люди різного віку, стилю та сімейного стану. Адже навіть молодята проривалися на територію фесту, аби там сфотографуватися…

Щодо конкурсантів, то гран-прі «Тараса Бульби» цьогоріч виспівали YouCrane із Києва, а перше місце – FarInHate з Рівного. Харківська Legenda Folium виборола «срібло» рок-фесту, луцька ж Viscula – «бронзу». Дипломантами стали Oneyroid із Полтави та «Дикі серцем» зі Львова.

Основний критерій їх відбору лаконічно визначив багаторічний творчий арбітр «ТБ» Серго Чантурія: «Музика має бути професійною та «чіпляти» слухача».

«Молодняк має грати рок-н-рол, у буйному віці бути буйним, якщо ця країна ще на щось претендує. А вже наше покоління може слухати балади Scorpions», - констатував його колега Сергій Шишкін під час офіційної прес-конференції у стінах міської ради. Таким чином він підтримав смаки мера Дубна Василя Антонюка, який попередньо зізнався, що полюбляє спокійний рок. Попри це, підтримує фестиваль із набагато гучнішими ритмами, перш за все, як подію, а не завжди нормативну лексику музикантів на сцені сприймає як вияв субкультури.

фото Тарас Бульба

Щодо достатньої чи не дуже кількості відвідувачів, очільник міста, одна з вулиць якого теж має ім’я персонажа однойменного твору Миколи Гоголя, констатував: «У нас – не комунізм, аби заганяти людей на цей захід. Має пройти час, поки вони звикнуть купувати на нього квитки, і він стане ще більш представницьким. Взагалі ж фестиваль «Тарас Бульба» повинен жити».

Відривалася з усіма й фотографувала Світлана Зозуля.