КПІ завжди славився нереально великою концентрацією талановитих людей на квадратний метр. І найбільше серед них саме музикантів. Чудового квітневого вечора молода, але вже досить досвідчена команда порадувала новою хвилею якісної української музики.
Радіоафрика не раз змінювала склад, відповідно і змінювалось частково звучання. Проте теперішній склад гурту, на нашу думку, є найуспішнішим – кожен з учасників колективу робить свій вагомий вклад, завдяки якому кінцеве звучання є довершеним і справляє враження справжнього професіоналізму.
Хлопці розпочали свій виступ у «Дивані» з чуттєвого і безмежно красивого каверу на Stereophonics – «Drowning» – пісні, від якої апріорі перехоплює подих, а у виконанні соліста Дмитра Піжика – й поготів. Радіоафрика – це не лише могутній надривний вокал, плавні переходи ніжних переборів у різноманітні важкі гітарні рифи, сильні ударна та басова секції, а й нетривіальні тексти, повна віддача слухачам і оригінальна манера вдягатися на концерти гітариста. А також – вірні фанати: вже після третьої пісні із залу почулися крики: «Дима, я хочу от тебя детей», при чому голоси належали хлопцям.
Далі згадали старий хіт «Темно», публіка незмінно підспівувала, як і, між іншим, кожну наступну пісню. Вибух емоцій і звуку – композиція «Ти!» – історія кохання, подібного до обпалюючого сонця, щось на зразок стокгольмського синдрому; рядок «Ти моє сонце!» безперестанно крутиться в голові. Зіграли раніше недооцінену, а тепер нарешті записану «Колір правди». Вигадлива лірика, що є своєрідною сповіддю у світі руйнування ілюзій разом з потужним саундом, на який, вочевидь, неабиякий вплив мали Korn та Rage Against the Machine, вкупі справляють підривний ефект.
«Дівчина-сіль» – приклад вдалого вираження у музиці суміші екзистенціальної кризи та нещасливого кохання. Прозвучав, мабуть, найкращий з усіх існуючих кавер на «Эмигрант» Green Grey, тут в першу чергу слід дякувати Дімі з його хриплуватим закохуючим в себе голосом. Був ще якийсь кавер на якусь російськомовну групу, але, думаю, багато-хто погодиться, та пісня була недостатньо хорошою для монстрів року типу Радіоафрики. “Wicked game”, яка давно увійшла в репертуар гурту, набагато більше підходить їм по емоційній та музичній нагрузці.
Наразі кипить робота над дебютним альбомом, який сподіваємося почути вже у найближчі місяці.
Автор: Надя Царик
