Дует MYOPIA, хоч і почав свій музичний шлях не так давно, вже встиг поставити всіх на вуха своїм EP та шаленими за енергетикою виступами. Вони називають свій проект експериментом. MYOPIA – це вокал, барабани та клавіші. Повірте, вас вразить їх звучання, їм є що сказати світові.
Перший раз я почула цей гурт на розігріві англо-української групи Bloom Twins. Сказати, що від виступу MYOPIA відпадає щелепа, це нічого не сказати. Саме після того концерту в голові засіла думка про інтерв’ю з хлопцями.
Антон Шитель (вокал, клавіші) і Віталій Герасимович (барабани) розказали про проект, майбутній альбом, процес створення музики, про те хто і що їх надихає та багато іншого.
Як ви познайомились? Як виник проект?
Антон: З’явився дуже раптово. Я приїхав з Харкова до Києва, шукав проект. Я хотів грати більш форматну музику, щось тріп-хопове. Друг Веталя, який вплинув на мій переїзд до Києва, скинув мені відео, де Віталік грає кавера. Ми зустрілись і вже на першій репетиції разом зробили перший трек. Він мав назву «Come on» і цілком можливо, що саме він стане нашим наступним синглом.
Антон, ти був пов'язаний з проектом The Cancel Band?
Антон: Я не просто був пов'язаний, а був одним з засновників The Cancel Band. В той же час, із переїздом до Києва, паралельно з MYOPIA, ми з хлопцями, що формують саме "band", знайшли один одного. Згодом об'єднавшись із львівським композитором The Cancel та djShon було створено The Cancel Band. Я дуже люблю хіп-хоп і ту музику, що ми робили. Та прийшов час нам з цими хлопцями піти різними шляхами. А мені більше сконцентруватися на MYOPIA.
Але вирішив що краще зробити свій проект, чому?
Антон: краще сфокусуватися на чомусь своєму, аніж розпилятися на декілька гуртів.
Віталік, а ти до цього грав в якомусь проекті?
Віталік: Так, але MYOPIA більше мені до душі. Тут я повністю розкриваюся. Був такий гурт Naori Pills, за стилем чимось схоже на Dredg, Karnivool. Після того, як ми перестали грати разом, я зустрівся з Антоном. І ми створили проект, котрим я дуже задоволений.
Чи комфортно вам як дуету? Чи плануєте розширювати склад?
Антон: Нам супер. Особливо після останніх наших виступів, наприклад, Lviv Acoustic Fest та інших, почали особливо відчувати нашу синхронізацію як музикантів. На даному етапі нам абсолютно комфортно удвох і не відчуваємо потреби в розширенні складу.
Коли все починалось, ми взагалі не були впевнені, що це спрацює. Вийшов такий цікавий експеримент. Нам це здавалось крутим, але було страшно думати: от ми випустимо трек, а що далі? Як нас будуть сприймати люди в такому складі. Але все ок. Ще на першій репетиції ми подумали: «ми маємо вдвох звучати за п’ятьох».
Як пройшли літні концерти? Як було виступати на розігріві у Bloom Twins?
Віталік: Було круто! Bloom Twins взагалі зібрали велику кількість народу. Серед публіки було багато цікавих людей. Навіть Вакарчук прийшов. Було приємно грати для такої великої публіки, тому що до цього у нас не було такого масштабного концерту, були невеликі майданчики.
Антон: Bloom Twins привітні і прості, підходили до нас перед концертом. Вже після нашого виступу ми дізналися, що вони самі якось нас знайшли, хотіли щоб саме ми грали перед ними. Нам було дуже приємно.
З приводу вашого EP — чи було складно записувати?
Віталік: Зазвичай Антон приходить з ідеєю, а вже на базі я займаюся її аранжуванням. Тобто, ми разом робимо композицію, щоб вона звучала «за п’ятьох». Але коли ми прийшли на запис, ми натрапили на таку людину - Сергія Knob Любинського, саунд-продюсера. Я ніколи не передбачав, що людина може так мислити. Він круто підійшов до наших композицій і додав в них такі нюанси, котрі на початковій стадії здавалися нам дещо зайвими. Але коли вся композиція була завершена, ми розуміли, наскільки нам пощастило працювати з ним.
Антон: Це був дуже важливий для нас досвід. Я не такий досвідчений в музиці, в грі в колективах і в записах, як Віталік, наприклад. Працюючи з нашим саунд-продюсером, я почав розуміти, як треба підходити до запису треків, як готуватися до цього.
Що вас надихає в плані написання музики?
Антон: Натхнення - це дуже розмита штука. В основному, це люди, почуття та емоції. Все, що відбувається, відображується в тобі. Відображається і в музиці.
Якщо говорити про якісь конкретні пісні, чи є за ними історія?
Антон: Є думка, що всі пісні створюються через страждання… хоча, в основному, так і є. Є одна «чернушна» історія про те, як я написав пісню «Wrong». Після переїзду в Київ, я жив в гуртожитку. Вступив до університету просто аби десь жити. В гуртожитку було дуже страшно, холодно і некомфортно. І я десь о п’ятій годині ранку писав цей текст в коридорі, трясучись від холоду і недосипання. Натхнення приходить в якихось вкрай некомфортних ситуаціях. Це можуть бути життєві драми, або ти можеш просто бути дуже голодний.
Англійська мова була обрана спеціально?
Антон: Так вийшло. В мене не було цілі писати конкретно англійською мовою. Але я розумів, що фонетично вона дуже універсальна, і я не вмію писати українською мовою. Я не знаходжу в ній цих «фішечок», які я з легкістю знаходжу в англійській. Зараз в мене не виходить передати себе в текстах через українську мову, але я хотів би навчитися це робити.
Кого з українських виконавців ви слухаєте?
Антон: Blooms Corda. Це наші друзі, котрі часто з нами їздять. І я слухаю їх музику майже кожен день.
Як ви собі уявляєте вашого фаната? Що ви хотіли, щоб ваш слухач почув у вашій музиці?
Антон: Ми пишемо музику для себе. У нас немає якихось революційних тем. Але, наприклад, за наш перший трек «Alive», мені досі трохи страшно, бо я не впевнений, що зможу ще написати такий текст.. Ті, хто хоча б на 80% розуміють пісню «Alive», коли її слухають вживу, - це і є ті люди, яких я хочу бачити на концертах.
Віталік: Наша задача, аби музика вплинула на людину, зробила її живою. Щоб їй захотілося рухатися, а не стояти нам місці.
Яка ваша пісня найкраще описує вашу творчість?
Віталік: Вона ще не написана.
Антон: А я б обрав «Alive». На даний момент для мене це пісня, граючи яку я завжди думаю: «О, от зараз це буде Вона!»
Чого чекати від нового матеріалу? Які у вас плани на найближче майбутнє?
Антон: До кінця року ми хочемо зараз записати один чи навіть кілька синглів. А в новому році зробити сольний концерт-презентацію та зайнятися нарешті записом альбому.
Чи є вже якесь бачення того, яким він буде?
Антон: Приблизно, бо нового матеріалу на альбом у нас вже достатньо.
Хто з вас перша скрипка в джемі?
Антон: Веталь. Він починає, я його розумію і підігрую.
Що приходить першим: слова чи музика?
Антон: В основному музика. У нас була одна пісня, на яку ми придумали музику, але я довго не міг написати слова. Але потім я згадав один текст, котрий повністю підійшов під цю мелодію. Зазвичай ми приходимо і джемимо, а потім я пишу вірші.
Віталік: В джемі з’являються всі емоції. А якщо ти пишеш вдома, потім даєш комусь послухати, а лише потім приходиш на базу грати, в тебе виходить щось мертве.
Антон: «Wrong» я придумав до того, як ми почали грати. Я приніс її вже готову на репетицію. Але таких пісень дуже мало, в основному все народжується в джемі.
Опишіть один одного. Хоча б кількома словами. Як друга і музиканта.
Антон: Ми справді дуже близькі друзі, ми знаємо один про одного все. За ці два роки знайомства я зрозумів, що Веталь один із тих людей, яких дуже важко зустріти у своєму житті. Його відкритість грає головну роль в тому, що ми робимо: і музиці, в спілкуванні. Я це дуже ціную. А як музикант я дуже здивований, що знайшов такого крутого барабанщика. Я бачу, як він цим горить, він постійно самовдосконалюється.
Віталік: Антона як друга описати важко. Він унікальна і загадкова людина. В ньому дуже багато позитивних рис, але є і містичні приколи, котрі не одразу розумієш. Я досі деякі з них не зміг розколоти. Як музикант, він мене надихає. У мене в житті було мало таких музикантів, котрі б мене надихали щось робити. Через те, що він пише такий матеріал, мені реально хочеться їхати на базу і ставати краще.
Хто з музикантів вас надихає?
Антон: P.O.D. «Youth Of The Nation» - трек для барабанщиків.
Віталік: Це перший трек, з якого я почав свою кар’єру. Тоні Ройстер і Денніс Чемберс – це дві людини, від яких я фанатію. Барабанщик має не просто відбивати ритм, він має створювати музику цими ритмами.
Антон: Я дуже люблю лейбл Ninja Tune. Кожен виконавець, який випускається на цьому лейблі, це щось унікальне: Bonobo, The Cinematic Orchestra, Stateless. Вони унікальні, більше ніхто такого не робить. По тексту, музиці і особливо по вокалу мені дуже подобається вокаліст Stateless. Вони маловідомі, всі в основному знають тільки пісню «Bloodstream». Деймон Албарн, його останній сольний альбом я слухаю з моменту його виходу кожен день. Джеймс Блэйк теж.
Кого ви ще слухаєте?
Антон: Я вже всіх розказав.
Віталік: Cinematic і Submotion Orchestra, GoGo Penguin… Я вже почав робити, як Тоха, міняти плейлист кожен місяць.
Антон: Я міняю кожен тиждень.
Віталік: Навколо стільки крутої музики, що просто не встигаєш все переслухати.
Антон: Кожен день в світі виходить десь 200 альбомів.
Як би ви описали свою музику людині, яка ні разу її не чула?
Антон: Я завжди відповідаю pianogrunge. Також під час одного інтерв’ю ми придумали новий стиль: експресивний piano-гранж-рок, блюз аперэелементари метал (жартують хлопці, - ред.).
Яка у вас асоціація з назвою MYOPIA?
Антон: Ця назва з’явилась, бо мені дуже подобається як фонетично звучить це слово. А із зором у нас все ок, раптом що (myopia – у перекладі «короткозорість»).
Віталік: А ще ми надихнулися піснею Enter Shikari. На їх останньому альбомі був трек з такою назвою.
Антон: Сама пісня мені не дуже сподобалася, але це слово застрягло в голові. Я його запропонував, і ми так вирішили. У нас з цією назвою було багато різних приколів. Коли нас оголошують на концертах, то часто говорять: Мійопія, Мааайопійоу… Був навіть варіант «Мое пиво».
Чи плануєте знімати відео на одну з пісень?
Віталік: У нас до кінця року мають бути готові три лайви. А для нашого відео в черзі стоять 8 режисерів, які хочуть зняти нам кліп.
Антон: Просто зараз для цього ще не час, ми відчуваємо. Люди кажуть, що нам необхідно зняти кліп і вони мають на це цілий ряд аргументів, з якими неможливо не погодитись. Зараз ми хочемо сконцентруватися на музиці, презентувати дебютний альбом та накопичувати досвід живих виступів.
Віталік: До того ж, поки що нам ще на запропонували ідею, яка б нас захопила. А самі ми також поки в пошуках.
Скільки пісень плануєте записати для альбому?
Антон: Гадаю, близько десяти. Я вже починаю думати над назвою.
Нещодавно вийшов новий трек гурту Septa за участю Антона
Myopia в соціальних мережах: слідкувати і слухати за хлопцями можна в soundcloud, vk, fb, instagram
Автор: Варбан Анастасія
Заглавне фото: Євгенія Люлько
