Ось нарешті і Львову випала нагода послухати новий альбом гурту Роллікс. 20 квітня у клубі Rock Garage гурт представив «Перетворися на зброю». А перед концертом ми зустрілися з хлопцями для невеличкого інтерв’ю. Враховуючи те, що гурт запізнився на зустріч, перше питання виникло саме собою.

- Вам взагалі властива непунктуальність?
- Ми - рок-туристи, тому пригоди завжди нас супроводжують (а ми відповідно їх), у нас налагоджений древній контакт, тому буває інколи. (Сміються)

- Перш за все про зміну у складі гурту. У вас новий барабанщик. Чому?
- Попередній, Олександр Андрієнко, захотів пожити звичайним буденним життям, як всі люди і трохи призупинити музичну діяльність. Ми довго вибирали нового барабанщика – і не зважаючи на те, що Петро Пітков з іншого міста, він підійшов нам найбільше. Вчора ми дали перший великий концерт разом, відіграли повну програму, тому він вдало пройшов таке собі «бойове хрещення».

- Питання до Петра: Де ви грали перед Ролліксом?
- Я грав у кількох миколаївських колективах. Так, я, до речі, з Миколаєва, єдиний не з Херсону, тому репетиції з Роллікс у нас відбуваються майже онлайн.

- Важко було адаптуватися?
- Звісно, дуже важко, адже це нова обстановка, новий колектив. В принципі, адаптація триває досі, вчора ж був лише перший концерт.

- Ваш новий альбом вийшов аж через 2 роки після дебютного. Чому така тривала перерва?
- Якщо говорити про перший альбом, то ми робили аранжування до вже готових пісень. А з другим все по-іншому, за 2 роки у нас назбиралося дуже багато матеріалу, велика кількість пісень, які не увійшли в альбом і вибрали лише ті, які нам найбільше сподобалися. Тому знадобилося стільки часу.

- А що ви можете сказати про стиль нового альбому, точніше про його зміну?
- Ми вступили у нове русло, тому стиль кардинально інший. Це наш вияв позитивної агресії, заклик не бути овочем.

- Чи можете ви сказати, що новий альбом відображає вас, вашу життєву філософію?
- Так, звісно. Ми витратили на нього багато часу, ми старалися, щоб альбом відображав нас – здається вийшло.

- А що вас надихає на створення музики?
- Звичайні життєві події – ми всі варимося у своєму соку, відповідно деякі події викликають бурю емоцій – як позитивних, так і негативних. Також є така річ, як муза і коли вона приходить, то це виливається у якісь ноти, для Діми у тексти.

- А як ви зрозуміли, що ви хочете займатися музикою і що це справа вашого життя?
- В принципі, ми ще не вирішили точно, яка у нас справа життя, просто так вийшло і допоки нам це подобається, допоки є бажання, ми цим займаємося. Плисти за течією і не пручатися, тоді все виходитиме гармонійно. Це важко пояснити.

- А чи є концерт, який вам найбільше запам’ятався, який викликає найбільше приємних спогадів?
- Важко виділити якийсь один, найчастіше всі концерти хороші і публіка також. Тому ми частіше запам’ятовуємо погані, але не будемо про це. (Сміються)

- Під час концерту в Одесі ви виступали разом з Noize MC. Як вам така співпраця?
- Нам здалося, що на тому концерті вікова категорія публіки була трохи не та, молодша ніж зазвичай на наших концертах. Все пройшло добре, нас сприйняли, але сама атмосфера відрізнялася від тої, до якої ми звикли. Слем був не той.

Роллікс

- Пісня «Несемо». Хто такий Паша Моржара і як вийшло, що ви записали разом пісню?
- Діма: Паша – мій давній друг. Ми разом розпочинали музичну діяльність, потім наші дороги розійшлися, кожен з нас займається своїм проектом. А ідея спільної пісня у нас виникла ще давно.

- Найближчим часом буде знятий новий відеокліп на якусь з пісень?
- В принципі, ми ніколи не звертаємося до когось, щоб нам зняли кліп. Буває так, що люди, які займаються відеозйомкою самі пропонують нам зняти кліп. Тоді, звісно ж, ми не відмовляємося. От нещодавно ми відзняли кліп, чекаємо результату. І також студенти-кліпмейкери запропонували нам зняти мультиплікаційний, скоро зустрінемося, обговоримо деталі. А на які пісні – не скажемо. Отакі ми таємничі.

- Чи плануєте ви виступи на якихось фестивалях цього літа?
- Точно виступатимемо на «Заході», також ведуться деякі переговори, але поки нічого точно не знаємо.

- Що ви можете сказати про стан сучасної української музики?
- Та що ми можемо сказати? От, наприклад, Димна Суміш припинила своє існування - це дуже добре ілюструє всю картину. Який стан у державі – такий і у музиці.

- То що ви тоді радите робити музикантам-початківцям?
- Повикидати гітари і йти на завод. Жартуємо, насправді просто продовжувати робити свою справу. Бо саме завдяки таким музикантам, які хочуть займатися музикою, вона продовжує жити. І навіть, якщо пішов на завод, то ввечері все одно на репетицію.

- А що стосується концертів за кордоном. Є такі у планах?
- Так, от з наступного тижня плануємо бути у Бресті, Гродно, Вітебську, Мінську. З нашими друзями, білоруським гуртом Стіна.

- До речі, розкажіть про спільний трек з цим гуртом та про те як ви познайомилися?
- Вперше ми зустрілися на концерті у Хмельницькому. Пізніше наш друг організував нам міні-тур західною Україною разом з гуртом Стіна. Ми зрозуміли, що наша музика енергетикою доповнює одна одну, якось дуже добре виходить. Відразу ж знайшлися спільні теми, ми ж рок-туристи, тому потиснувши один одному руки і почали разом виступати.

- Чи помічаєте ви збільшення інтересу до гурту пісня випуску альбому? Чи більше людей ходять на концерти?
- Зараз у людей потроху збільшується інтерес до концертів. Вчора, наприклад, у Вінниці, було десь вдвічі більше людей, ніж на нашому попередньому концерті там. Це хороший показник. Люди ходять – і це добре, ми раді.

- Зараз завдяки (чи то через) Інтернет більшість музики скачується. Чи позначається це якось на гурті?
- У наш час, в Україні, не варто навіть сподіватися, що на диску вийде заробити. Ми вперше виступили з новий альбомом у Києві і вже через годину альбом був на торенті. Але чесно кажучи, нас це лише тішить – людям подобається, вони слухають, відповідно потім приходять на концерти.

- Вас часто запрошують на радіо та теле ефіри?
- Нещодавно ми їздили в Київ на передачу «Музика для дорослих» на TVI. Але в принципі, не часто.

- А чи маєте ви звичку робити перерви між концертами та репетиціями для відпочинку?
- Буває, але музика і є наш відпочинок. У звичайному житті – у нас звичайна робота: адвокат, менеджер у музичному магазині, менеджер з продажу. Тому після таких перерв потім, навпаки, важче знову влитися у ритм творчої роботи.

- Коли у вас стався такий перелом творчості? Якщо порівняти «Частіше посміхайся» і пісні з нового альбому?
- Напевно просто подорослішали, подивилися по-іншому на світ. Та й взагалі ми навіть не очікували, що «Частіше посміхайся» так сподобається людям.

- Чи плануєте ви ще якось змінити свій стиль, чимось здивувати публіку?
- Важко говорити у творчості про плани. От «медляк» дуже хотіли б записати, хоча це трохи випадає з концепції Роллікс. А далі все буде видно – все можливо.

- А є вже плани щодо наступного альбому?
- Спочатку варто вирішити багато чого для себе. Музика, яка подобається нам не завжди сприймається іншими. Ми зараз у стадії такого собі компромісу, матеріал є, пишеться, але наскільки він реалізується буде видно. Ми у пошуках і якщо це вималюється у якусь концепцію, то буде, звісно ж, дуже добре. Коротше кажучи, робота відбувається, але нічого конкретного сказати не можемо. Є вже одна пісня, яка точно ввійде до наступного альбому і ми вже скоро гратимемо її на концертах.

Розмовляла: Роксолана Юсипчук