Миті, коли людина у вас на концерті робить з бас-бочки сальто назад, не докручуючи його, - набагато цінніші, ніж просто нудне кивання головою під пост-панк.


Ви також у всіх ТОПах українських альбомів минулого року помітили «темну конячку» - гурт Somali Yacht Club, яких всі хвалять, але ніхто не бачив наживо? Ми про те, що вони знаходились в списках разом із Джамалою, Onuka, Дорном та іншими, але при цьому не збирали Стереоплазу, Sentrum чи будь-який інший столичний майданчик, на який орієнтуються більшість наших виконавців. Rok.Kiev.Ua був на концерті хлопців ще перед цією хвилею уваги до них, і з радістю розповiсть про їх шлях до перших місць у хіт-парадах.

Somali Yacht Club - це 3 львівських хлопці, які зібралися разом ще в далекому 2010-му році. У той час існував музичний сайт, на якому тусувалися лише музиканти. Саме там їм і вдалося познайомитись один з одним. Спочатку не було жодних наполеонівських планів, зібралися тільки поджемити разом, без чітких орієнтирів у стилістиці. У Ігоря і Лесика в той час були свої гурти. Артур саме переїхав до Львова і приєднався до хлопців грати…(увага!) скрімо! Вони всі разом фанатіли від The Fall of Troy та хотіли робити максимально схожу музику.

-А пам’ятаєте свій перший виступ?

Лесик: О так, звичайно! Було таке досить культове місце у Львові - “Сквот” на Кубанській. Локейшн дуже цікавий: це велика вітальня, де жили художники й проводилися концерти. Там був стейдждайвінг з каміну, з підвіконня чи шафи. Самі розумієте, що було дійсно весело! З нами грали британці Fashoda Crisis і Cautionhorses, непогана компанія як для першого нашого виступу ever!

Ігор: Визрiвали ми більше року, але в 2011-му випустили все-таки ЕР - “Sandsongs”, в якому було 4 лаконічних треки, загальним таймінгом близько 20-ти хвилин. Нам просто потрібно було виплеснути все те, що ми напрацювали, хоча записано все було лівою ногою. Раптом людям це почало подобатися, і саме тоді спостерігалася перша хвиля шаленої уваги до Somali Yacht Club. Напевно, ми самі трохи недооцінюємо матеріал, який пишемо, тому що він нам завжди здається не достатньо хорошим. Але відгуки публіки щоразу ставали все кращими та сильнішими.

Артур: У мого колеги, який значно старше, навіть пісня з цього запису була на рінгтоні дуже довго. Всі наступні 3 роки нас на концерти запрошували саме завдяки тiй ЕР-шці.

Після такого першого успіху хлопці зрозуміли, що може це дійсно саме ТА музика, яку їм потрібно грати? Всі сторонні проекти закрилися самі собою, і сомалійський вектор розвитку був визначений, як основний.

-А звідки така чудернацька назва?

Лесик: Жодних закономірностей не було, ми якось сиділи і дискутували з приводу якоїсь повстанської армії Центральноафриканської Республіки, і (як справжні ерудовані рокери) насміхались з якихось нелогічних політичних закономірностей. Згенерували цю абсурдну назву, яка нам сподобалась, і вирішили її залишити.

Ігор: Зараз, правда, вона нам як допомагає, так і шкодить. 60% слухачів кажуть, що назва “крутотєнь і ульот”, а 40% - “що це за брєд?!” Особливо це стало помітно, коли ми вийшли вже трошки на європейський рівень. У коментарях часто пишуть щось на зразок “назва - не дуже, але музика подобається”.

Якщо говорити про сьогодні, то потрапляння нового альбому хлопців “The Sun” в майже всі ТОПи кращих українських релізів 2014-го року - це повна несподіванка.

Ігор: Бути поруч з Onuka і Дорном - ну... “нічо так” (сміється). SYC взагалі там шалений неформат, але ми навіть на концерті Onuka були і не проти такої компанії в списку.

-Розкажіть трохи про запис альбому, де саме і як над ним працювали?

Артур: Відверто кажучи, ми не зовсім задоволені результатом. Альбом не вийшло записати достатньо андеграундно і у якомусь конкретному стилі. Гітари переписували 2 рази, тому що не могли знайти своє звучання, все здавалося “залегким”.

Ігор: Зараз складна пора, викликана не зовсім веселими подіями в країні. Разом з тим, люди почали замислюватися й переоцінювати час і речі, які у них є. Вони дійсно починають слухати і цінувати українську музику. Виявляється - в нас є, на що звернути увагу! В свою чергу, артистам також легше почати, тому що вони знають, що від них чогось очікують. Як показує історія, це все закономірно. Саме в моменти негод і потрясінь культура отримує сильний стимул розвиватися не всупереч, а разом із суспільством.

Показовий приклад - фестиваль Winter Mаss II минулої суботи, в якому Somali Yacht Club і брали участь. Три з п’яти гуртів, що були заявлені разом з ними, з’явилися буквально за останній рік, і у всіх них є, що слухати!

Альбом "The Sun" нарешті побачив світ минулої осені. Не зовсім типова ситуація, як для молодого гурту - робити паузи між записами аж по 3 роки. Перший - в 2011-му, другий - тільки в 2014-му. Але саме такий шлях вони обрали, тому що ставляться дійсно відповідально до всього, що роблять. Гурт був незадоволений записом і зведенням, тому продовжував шукати максимально близький до ідеалу варіант.

Ігор: Є дуже хороша студія - “Jenny Records”, де ми записувались, але вона жанрово не для нашої музики. До того ж, не було можливості заїхати в студію на 2 тижні, зклеювали все фактично з шматочків. Спочатку нам взявся зводити весь звук хлопець з Греції, але не вийшло з ним працювати. Потім ми звернулись до знайомого в Стокгольмі, який і завершив роботу. Ярослав із “Jaro Sound” зміг вижати з матеріалу все по максимуму. Звичайно, ми давали йому слухати ту музику, на яку самі орієнтувалися і хотіли звучати так само круто. У першу чергу рівнялися на Moccasin, які є дуже недооціненим гуртом. Вони випустили альбом в 2006-му, здається, і на цьому все, але який звук! Дуже довго ми намагалися його копіювати, але все одно так нічого й не вийшло. Нiчого не поробиш - ми були вимушенi грати свою музику. Навіть знайшли студію, де вони записувались. Там одна година роботи коштує дуже дорого. Також на нас вплинули нідерландці Sungrazer, обов’язково їх послухайте!

Somali Yacht Club

Добрі друзі хлопців - гурт Ethereal Riffian, які більш відомі у Європі, ніж удома, минулого року запросили Somali Yacht Club поїхати з ними в тур. Загалом ці дві банди розворушили 10 міст. “Сомалійці” вважають таку можливість дійсно знаковою в своїй поки що недовгій історії, і дуже вдячні долі, що саме так все сталося. Зараз вони вже самі намагаються організувати тур на 2015-й рік і розуміють, що це доволi важко. Всі зв’язки і можливості - тільки через особисті контакти і знайомства. Треба довести, що вартий уваги, конкуренція дійсно велика. Крім того, хлопцi підкреслюють важливість live-відео як для промоутерів, так і для наочної презентації рівня команди, тому в “Бінго” під час свого виступу вони знімали його відразу на 8 камер.
Зі свого європейського туру більш за все запам’ятали Словенію, тому що там було неймовірно багато людей і одразу 5 гуртів за вечір на сцені - американці Karma to Burn, шведи Carson, словаки Release the Ectoplasm та одразу 2 українських команди. Також, дуже запам’ятався сам клуб “Gromka”, який був побудований на місці колишньої військової бази. Там просто гігантська територія з великими павільйонами, одразу декілька клубів, які постійно функціонують.

- На “Мессу” вас запросив виступати Ігор Сидоренко із Stoned Jesus. Ви взагалі пам’ятаєте, як познайомились?

Ігор: Напевно, то ще було в “Праймі”. Швидше за все, саме там ми й познайомились, під час нашого першого виступу в Києві. Також нас здружила спільна любов до Rage Аgainst the Machine. До речі, ми разом грали кавер на “Testify” восени, Ігор Сидоренко був на вокалі. Якось в Тернополі ми розбирали цю пісню і почули, що вони грають ті самі рифи. Ми такі: “Серйозно?!” Виявилося, що хлопці над нею не працювали, а просто бринчали мелодію. Але то був знак, щоб наступного дня ми її все ж таки зіграли у Львові разом.

.

Артур: Якщо не помиляюся, десь читав відгук Ігоря, що ми в “Праймі” йому не дуже й сподобалися.

Лесик: Та я б і сам собі не сподобався! Це був наш другий виступ взагалі! (сміється).

Зовсім скоро хлопцi будуть випускати вініл на дійсно крутому німецькому лейблі.
Дуже часто запитують, як же ш їм ТАКЕ вдалося!

Ігор: Жодних секретів, з радістю все розкажу! Люди, якщо хочете щось робити, візьміть і зробіть! Я взяв Google, ввів у пошук “TOP 10 stone labels” і кожному написав. Все! (сміються). Відповiли 3 лейбла, ми вибрали найкращий для нас і почали з ними працювати.

-Які концерти інших артистів вас вразили?

Ігор: Я був вже майже на концертах усіх моїх улюблених артистів, крім мертвих, звичайно. Але найбільшим враженням, напевно, залишається концерт Prodigy на фестивалі “Sziget” в 2009-му році. Я виліз звідти побитий, переломаний, але дуже щасливий. Ще пам’ятаю наш концерт в Bingo, разом із Red Fang. Лесик вирішив зайнятися стейдждайвінгом. Ми це помітили вже тільки тоді, коли він біг. Всі разом як затамували подих (тому що там був височенний паркан) і...пронесло! Долетів!

Артур: Я тільки про це подумав і дивлюся, що Лесик вже летить (сміється). Щодо мене, то, напевно, найбільш за все вразив концерт Muse в Києві в 2009-му. Більше навіть через те, що дівчина на вході до Палацу Спорту просто подарувала мені квиток! Фантастика!

Лесик: Iron Chic, які грають такий добротний панк-рок.

Плани на 2015-й рік:
- cкачати новий альбом Tool (“коли вже він буде, сволочь?!”)
- зробити хороше лайв-відео і зняти кліп. Є шикарна локація і оператор, а все інше поки - секрет.
- тур і випустити альбом. Головне - зібратись і все записати. Матеріал вже є, хотiлося б щороку у ТОПи потрапляти.

Ігор: В мене навіть мама почала моніторити Інтернет і читати рецензії. Раніше вона казала: “В тебе є робота, навіщо тобі музика?”, а зараз вже така: “А що, в тебе музика також норм?!” (сміється).

Наступний і єдиний (сподiваємося, поки що) український концерт гурту - 21 лютого в Харкові. Дуже радимо вiдвiдати!

Музичні рекомендації від Somali Yacht Club:
Слухайте YOB, добротний такий doom. Звичайно ж, Moccasin. Крім того, останній альбом Pallbearer, слухайте також Onuka і Дорна (сміються). Познайомтесь з чудовим британцем Sam Smith, він дійсно найкращий вокаліст, який зараз існує. До них ще Chet Faker і James Blake. На десерт - чудовий американський фольк від Murder by Death та The Menzingers.

.

Текст: Альона Віолаторка
Фото: Анастасія Варбан
Відео:
kirai gigs