Тільки-но приїхавши з аеропорту, Garbage в повному складі з’явилися в конференц-залі. Їх чекав сюрприз, це вже певно стало своєрідною фішкою, дарувати статуетки групи від України. Подібні вже отримували хлопці з RHCP та Korn. Garbage виглядали імпозантно і кумедно водночас: всі в чорному, з келихами вина у руках, Дюк в капелюсі, а Буч взагалі в шапці-ушанці. Після короткого привітання, розпочалася і сама прес-конференція.
У вас була пауза у вашій творчості, хто був ініціатором вашого повернення?
Ширлі: певно, це була моя ідея. Хоча загалом, ця ідея у нас всіх з’явилася приблизно в один час. Коли я зателефонувала хлопцям, вони сказали, що й самі думали про повернення.
Що ви підготували для українських фанатів? Чого їм очікувати в понеділок?
Буч: Ми будемо грати як старі відомі хіти, так і нові пісні. Гадаю, що ми маємо декілька сюрпризів.
Ширлі: можливо Джеймс Бондівську тему.
Як би ви описали вашу музику для людей, хто знає вашу музику, але не знаю нових пісень?
Дюк: геніальна.
Буч: ми дещо передивилися свої старі пісні. Вчора був перший раз як ми зіграли “Grow up”, ми не грали її протягом семи років. Ми часто змінюємо сетлісти, аби виступ не був однаковим. Загалом, Ширлі часто може обирати пісні прямо під час концерту чи перед виходом на біс.
Ширлі: так, багато що залежить від аудиторії, від того, як вони реагують на деякі пісні. Адже в кожному місті все по різному. Іноді люди прохолодно реагують на все, що відбувається під час концерту, тоді ми вдаємося до прелюдія, як говорять британці.
Стів: було б нудно, якщо всі концерти були б однаковими.
Ширлі, ви єдина жінка в цьому колективі, чи є у Вас певні привілеї?
Ширлі: так, гадаю це можна так назвати. За мене носять мій багаж частіше, ніж я це роблю. І у мене зазвичай найтепліша гримерка.
Буч: ми також закриваємо туалети в нашому автобусі.
Ширлі (говорячи одночасно): ми тримаємо туалети в чистоті. Загалом, з хлопцями легко.
У 1998 ви записали пісню «The world is not enough» як саундтрек для фільму «Джеймс Бонд». Чи бачили ви останній фільм з Бондіани?
Ні, ми поки що не встигли його подивитись.
Чи плануєте ви писати ще саундтреки до якихось фільмів?
В принципі, ми завжди намагаємося писати музику до фільмів. Коли ми пишемо пісні, то зажди візуально уявляємо їх. Ми часто дивимося фільми на екрані, під час написання музики. Це те, як ми пишемо. Із задоволенням.
Буч, у вас крута шапка, розкажіть нам її історію.
Взагалі-то, цій шапці вже десять років. Але я ніколи її не вдягав, бо я живу в Лос-Анджелесі і там звична температура приблизно 90 градусів. І прямо перед цим туром, я знав, що після Південної Америки, ми поїдемо в Росію та Україну, тому я поклав її в середину свого чемодану і я її не знімав з того моменту, як ми прибули сюди.
А де ви купили її?
Я купив її у Вісконсені, де ми записували наш перший альбом. Там дуже холодно.
Чи були у вас якісь смішні ситуації під час туру?
Правду кажучи, ми не були в турі сім років, тому ми були дуже раді нашому поверненню. Знаєте, стаючи старшим, ви починаєте розуміти скільки привілеїв ви отримуєте від своєї роботи. Сьогодні ми гуляли з моїм чоловіком по Санкт-Петербургу. І до вас дійсно доходить: «Чорт забирай, ми ж у Санкт-Петербурзі». За день до цього ми були у Москві, за два тижні до цього у Сантьяго (Чилі), ми бували у Берліні, Парижі і ми дійсно маємо можливість побачити всі ці міста.
Ширлі, Ви казали, що виросли слухаючи класичну музику. Можливо ви колись зіграєте з симфонічним оркестром?
Взагалі-то так. Знаєте, ще однією людиною, хто поставив нас на ноги після перерви, був наш менеджер, який запропонувавши нам виступити з симфонічним оркестром Лос-Анджелеса. Хоча ми і не змогли тоді виступити, оскільки Буч був зайнятий записом альбому з Foo Fighters, але ця пропозиція була своєрідною мотивацією для нас, як для гурту. Ми б зіграли з будь-яким оркестром, якщо чесно.
У вашої групи специфічна назва. Чи мали ви альтернативні варіанти назв?
На той момент, коли ми тільки-но створили гурт, ми особливо не задумувалися над назвою. Я пам’ятаю, коли ми підписали наш перший контракт в Америці, і до нас підійшов менеджер і сказав: «я люблю вашу музику, але я ненавиджу вашу назву». Пізніше, він змінив свою думку. Коли ми продали чотири мільйони записів (сміються).
Ширлі, чи хочете Ви продовжувати займатися сольною кар’єрою?
Ні, взагалі-то. На даний момент, наш гурт – це наше музичне кохання. У нас були свої проблеми колись. Але після стількох років, ми зрозуміли, що наш гурт має сприятливу «хімію», ми всі любимо один одного, ми гарно справляємося. Свого часу я почала займатися сольною кар’єрою, через те, що у нас був своєрідні проблеми з нашим лейблом. Звісно, набагато легше бути сольним артистом, але коли ви разом як команда і у вас все добре виходить – це повноцінніше.
Буч: Garbage для нас, це своєрідна машина для створення наших експериментів. Ми маємо основу і можемо пробувати в музиці все, що забажаємо. Ми експериментальна рок-група. Перший альбом багатьох здивував. Ми записували і пост-гранжеві альбоми, через мою історію з Nirvana. І хоч ми не стоїмо на місці, наша музика завжди звучить як Garbage.
Як ви провели свій вільний час підчас перерви?
Ширлі: я сиділа на дивані і дивилася телевізор. Постійно.
Буч: хробаки з’їли її мозок. (сміються)
Ширлі: багато що сталося за сім років з усіма нами. Я вийшла заміж, переїхала до ЛА. Я завела собаку, я зіграла в серіалі. А хлопці певно теж багато дивилися телевізор.
Буч, чи маєте Ви якісь нові проекти як продюсер?
На даний момент, ні. Минулого лютого ми досить довго сиділи в студії над нашим новим альбомом. Після закінчення альбому, ми почали репетирувати і з березня місяця ми в турі. Єдине чим я ще зараз займаюся – я допомагаю Дейву Гролу (прим. – вокаліст Foo Fighters) з його документальним фільмом – Sound city. Вона виходить на початку наступного року.
Існує традиція запрошувати зірок виступати з вами на одній сцені, кого ми можемо побачити з вами на одній сцені в майбутньому?
Ви граєте на чомусь? Хочете виступити завтра з нами? (сміються). У нас бувало таке, загалом це буває досить спонтанно. Ми грали з Дейвом Гролом та багатьма іншими. А зовсім недавно грали з Марісою Патерналс. Вона неперевершена. Гадаю, ми запишемо з нею дует в січні, який вийде на лімітованих вінілах.
Буч, Ваша остання робота була над альбомом «Wasting Light» Foo Fighters, чи відчуваєте Ви різницю між записом у гаражі на старомодних плівках та у студії?
Під час запису цього альбому я зрозумів, що набагато важливішим є сама початкова якість запису, на відміну від роботи над ним на комп’ютері. Це було щось кардинально нове для мене, але це було весело. Коли ми записували наш останній альбом, ми робили це жорсткіше, не сиділи над записом, чистячи його на комп’ютері. Ми одразу записували партії Дюка та Стіва, більшість вокальних записів Ширлі були записані з першого разу. Спочатку ми думали, що повернемося до цих записів і переробимо їх, але згодом вони нам сподобалися саме в такому, початковому вигляді.
Дякую вам за неперевершене шоу в Одесі, влітку. Ви вже вдруге в Україні за цей рік. Чи сподобалася вам Одеса і чи був Київ у ваших планах?
У нас був вихідний, котрий ми провели в Одесі, нам дуже сподобалося. Люди були дуже привітними. Нам сказали, що якщо нам сподобалася Одеса, то Київ нам точно сподобається. Ми тільки що відіграли в Росії: в Казані, Новосибірську. І коли ми планували тур, нам запропонували приїхати до Києва і ми погодилися.
Чи буде концерт в понеділок відрізнятися від одеського концерту?
Так, звісно.
У вас завтра вихідний день? Це правда, що це ваш єдиний повноцінний вихідний в цьому турі?
Так, гадаю, що ми виспимося, а потім підемо оглядати місто.
Готуйтесь до концерту і сподіваюсь комусь пощастить зустріти Garbage під час екскурсії по Києву!
Автор: Варбан Анастасія
Також цікаво:
Музыкальный «мусор» наивысшего качества от Garbage
Garbage на фестивале ПростоРок 2012 в Одессе
Лайк та розкажи друзям!
