Не відпускай, тримай, тримай, тримай...
Востаннє на виступі «Бумбоксу» у Львові я була більше трьох років тому, але я тоді я приймала безпосередню участь в організації самого концерту, а тому про задоволення від музики і пісень мова якось не йшла.
Цього ж разу, коли я збиралась в «Спартак» (сам Хливнюк обізвав приміщення «виставкового комплексу» «консервною банкою»), то вислухала чимало іронічних коментарів, про те що цілий вечір проведу серед дівчаток-підлітків, які пищатимуть і закидатимуть сцену квітами. Ну, так близько 70% всіх, хто прийшов на концерт це були представниці прекрасної статі, та, зрештою, я ж так точно прийшла музику слухати, а не на глядачів дивитись.
За якийсь час всі пісні якось плавно переплітаються в один драйвово-романтичний, ностальгійно-оптимістичний трек. Рокові обробки старих пісень з нового альбому як просто рвуть на шматки. А неймовірно романтичні «Eva» і «Ta4to» в супроводі так вдало підібраного відео зачіпають найглибші емоції і почуття.
Чомусь саме ці пісні викликають в мене особливий трепет. Пам’ятаю, як я вперше побачила кліп на останню пісню – я потім довго ще втикала в погаслий монітор і слухала тишу в навушниках.Біс, і, нарешті, така довгоочікувана «Наодинці», звичайно, сказати, що Андрій цю пісню зі сцени не співає було б великим перебільшенням, та все ж – коли доходить до рядків «... доброго ранку порожні пляшки і до побачення випічка й кава...», то складається дивне враження, що всі до одного присутні в залі, прокинулись зранку з важкого похмілля і добре знають про що мова, бо кричать про це дуже голосно і дуже впевнено.
Тим часом завершити концерт хлопцям вдалося більш ніж феєрично – піснею «Братів Гадюкіних» «Звьоздочка моя». Ну що тут скажеш – в саму зіницю, ні дати, ні взяти.
Покидаючи «консервну банку», і повертаючись в осінні обійми Львова так і хочеться кричати – не відпускай, тримай, тримай, тримай – позитивні емоції, враження, музику в голові, яка й так ще довго звучатиме. І хоча у Львові немає метро і таким зіркам як Бумбокс просто немає чим їздити, зі сцени вони виглядають дуже переконливо, їх хочеться слухати, їм хочеться вірити.
Автор: Анна Талінн для Rok.Kiev.Ua
Фото: Анна Талінн та Ростислав Пужаковський
Фото з концерту Бумбокс у Львові: