Бабкін у Львові переконав: «один лиш раз достаточно чтобы понять...»
В міру того, як львівська філармонія заповнюється прихильниками Бабкіна, мене все сильніше охоплює відчуття, що це або я старію, або молодше покоління якось аж занадто швидко росте. Мені чомусь здавалось, «Снаружи и внтури» це музика доросла і потребує принаймні мінімального життєвого досвіду, тим часом повз мене проходять підлітки, котрим ледве 16.
Перші пісні - «Кот», «Майор», і «Танго-Сокровище» викликають просто шквал оплесків і емоцій. Бабкін не робить довгих вступів, не розповідає «за жизнь», пісні просто переходять з однієї в іншу і настільки зачіпають за живе, що тексти хочеться рвати на цитати і статуси в Facebook, а мелодії наспівувати навіть, якщо Бог обділив музичним слухом.
Здається, що всі пісні Бабкіна наповнені якимось особливим змістом, що він знає якийсь секрет, щось таке, про що інші можуть лише здогадуватись. «Пиши», «Больно», «Спаси» - слухаючи їх здається що саме так ти думав, саме так переживав, але чомусь тобі забракло слів і для того щоб це передати.
Після виходу «на біс» музиканти грають ще цілих 20 хвилин, а вже після завершення концерту якось так не хочеться повертатися до рутини щоденних турбот. А тому залишається хіба пити вино і думати, про те, що все буває, незалежно від того 16 тобі чи 30, носиш ти кеди чи шпильки, головне що віриш в якісну музику і справжні почуття.
Автор і фото: Анна Талінн
Також цікаво:
Сергей Бабкин. Киев. Снаружи и внутри. (Март 2011)
Більше фото Сергій Бабкін концерт у Львові:
